Роман Коршиков: «Працюємо з компанією Select з самого початку створення академії»

Наша прес-служба поспілкувалася з керівником і тренером дитячої футбольної академії «Ірпінь» Романом Коршиковим про тонкощі тренерської роботи, ребрендинг, партнерські угоди і проблеми сучасних дітей.

- Чому ви вирішили стати дитячим тренером?
- Я вихованець донецького «Шахтаря», куди потрапив з луганської «Зорі» у 16 років. Закінчив академію «гірників» і грав у «Шахтарі-2» і «Шахтарі-3» у Першій і Другій лігах. Потім повернувся у «Зорю». Пограв в Україні в «Кримтеплиці», «Княжій», «Севастополі», «Арсеналі», потім в Казахстані. Після Казахстану вирішив без травм спокійно закінчити і відкрити свою дитячу школу, щоб молоде покоління займалося футболом.

Проходив тренерські курси, отримав відповідну ліцензію, завжди відвідую усі тематичні форуми. Найближчим часом планую пройти навчання і отримати тренерську ліцензію УЄФА рівня B. Вчитися завжди цікаво.

Не можна казати, що я тільки дитячий тренер, оскільки доводилося тренувати і студентів, в тому числі студентську збірну України. Просто мені подобається займатися з дітьми, передавати їм свій досвід.

- Ваша академія раніше називалися ЦСКА, а тепер Ірпінь. Чому змінили назву?
- Зробили ребрендинг. Ми цю академію відкривали з сином Олександра Заварова своїми силами, нам ніхто не допомагав. Просто абревіатура ЦСКА у людей асоціюється з армією, а ми ірпінська команда, тому і змінили назву.

- А чому спочатку обрали назву ЦСКА?
- Навіть не знаю, але ця абревіатура у нас розшифровувалася, як центральна спортивна клубна академія.

- Ваша академія розташована в невеликому місті. Які в цьому є переваги чи недоліки?
- Власне кажучи, переваг немає. Більшість дітей з Ірпеня займається у нашій академії. В планах зробити справжню школу, а не гурток очумілі ручки. Хочеться, щоб діти розуміли, що займаються професійним спортом, щоб юнаки з того ж Києва приїжджали, займалися і жили у нас. Тобто плануємо відкрити філіал у Києві, щоб і там діти займалися, але база все одно буде в Ірпені. Тренуватися будуть у Києві, а грати за Ірпінь.  Так що має бути спецклас і одна зі шкіл вже дала добро. Зараз шукаємо можливість втілити це у життя.

- Які цікаві можливості ви можете запропонувати своїм вихованцям?
- Зараз плануємо укласти договір про співпрацю з донецькими «Олімпіком» і «Шахтарем». Поки що наші вихованці тільки виводять гравців «Олімпіка» на матчі Прем’єр-ліги. Є варіанти і з Європою, щоб діти туди на тиждень-два їздили обмінюватися досвідом, відчули різницю у всьому. Є контакти з цього приводу і з казахськими топ-клубами «Астаною» і «Кайратом». Спочатку будуть їздити на стажування. А якщо дуже добре себе проявлять, то з батьками підпишуть контракт, бо діти до 14 років не мають права цього робити. Щороку їздимо на збори і закордоном. В Болгарії минулого року наша команда 2008 р.н. взяла 2 місце, а 2010 р.н. виграла бронзові нагороди.

Окремо хочу сказати про те, що ми разом з «Чемпіонікою» починаємо проект «Шлях чемпіона». В цьому проекті ми застосовуватимемо європейські методики виховання чемпіонів, починаючи з 3 і до 14 років. Дитячі академії футбольних клубів Європи і найкращих клубів України відкривають свої двері на позаконкурсній основі для найкращих вихованців цього проекту. Вперше в Україні будуть організовані літні збори і турніри в Болгарії, Хорватії, Італії, Німеччині, Франції та Іспанії для найменших. Так що запрошую усіх охочих записатися до нас на безплатні пробні заняття.

- Як взагалі почалося співробітництво з донецьким «Олімпіком»?
- Капітан «Олімпіка» Дмитро Гришко – мій друг, я з ним ще в академії «Шахтаря» грав, яку ми разом закінчували. От через нього і вийшов на клуб. Зараз ми з ними якраз будемо підписувати угоду про комплексну співпрацю.

- Що тренер має прищеплювати дітям?
- Перш за все сам тренер має бути дуже відповідальним, бо має справу з великою кількістю дітей. Необхідно навчати дітей самостійності, щоб вони швидше дорослішали і батьки за них не так переживали. Зараз більшість дітей «теплична», наприклад, бояться зайвий раз на вулицю вийти, щоб не захворіти. У наш час такого не було. Ми не соромилися таких моментів, грали у футбол та тренувалися під час снігу, дощу чи граду. Головне, щоб наші вихованці ставали переможцями по життю і нормальними людьми.

- Ваші команди грають і у футбол, і у футзал. Це спеціально чи вимушено?
- У чемпіонаті Києва ми граємо на полях, але для зимової пори року немає манежу і доводиться виступати у залі. Плануємо в Ірпені зробити відкритий чемпіонат з футболу, оскільки ми також є членами Федерації футболу Ірпеня, щоб до нас теж приїжджали інші колективи. Ми от якраз нещодавно виграли перше місце на міжнародному турнірі у місті Закопане, Польща.

У зміні покриття проблеми особисто я не бачу. Зміна покриття чи зміна обстановки – це не кардинально впливає на наш тренувальний процес. Якби був манеж чи криті поля, ми б цілий рік тренувалися на полях і не брали б участі у футзальних змаганнях.

- З якого віку треба починати опановувати футбол, щоб досягти успіху?
- Конкретно у нас набір йде з 3 років, але у такому віці проводиться така собі культурно-розважальна програма. Вже десь в 14-16 років можна вийти на хороший рівень, щоб потім потрапити до професійного клубу.

- З ким легше працювати зі старшими чи з молодшими дітьми?
- Зі старшими. Вони більше розуміють і підхід відповідальніший, та й батьки тямущі, а у молодших більше пустощів.

- Чи бувало таке, що батьки скаржились вам на поведінку і успіхи в навчанні вихованців академії?
- Не без цього. У таких випадках не допускаємо до тренувань поки не виправляться.

- У вашій академії є міні-музей футболок різних гравців. Як вам вдалося його поповнити футболкою Рівалдо?
- Я їздив на збори в Узбекистан як футболіст. Був на перегляді в «Буньодкорі», коли його тренував Луїс Феліпе Сколарі, і попросив футболку у Рівалдо, який там грав. У мене був такий «хороший» агент, який за чутками попросив забагато грошей, а клуб не погодився на ці умови, і я був змушений поїхати назад в Україну.

- Як давно ви співпрацюєте з компанією Select Sport і наскільки задоволені якістю її продукції?
- Ще з 2015 року, тобто з самого початку створення академії. Старші діти у нас зараз тренуються м’ячами Taifun (IMS) п’ятого розміру, і ми ними повністю задоволені. Середні і молодші вікові групи тренуються м’ячами Fusion третього і четвертого розмірів, і ці ігрові снаряди нас теж повністю влаштовують.

Taifun (IMS) ми використовуємо з літа 2018 року, бо саме тоді сформували групу 2006-07 рр. н., а Fusion уже більше року використовуємо і вони нормально тримаються. Якщо виникають якісь проблеми, наш технічний партнер оперативно реагує і проводить заміну. Маркери, манішки, екіпірування – все відмінної якості. Нам дуже комфортно співпрацювати з Select, бо ми постійно на зв’язку і завжди задоволені якістю їхнього екіпірування, м’ячів і тренувального обладнання.

Ми поступово повністю переходимо на тренувальне обладнання Select. От минулого року взяли тренувальні бар’єри і конуси з жердинами, а також розкладні футбольні ворота Pop up goals. Ми ці ворота використовуємо для найменших 3-річних дітей і вони себе добре проявили під час експлуатації. На мою скромну думку, тренувальне обладнання данської фірми найкраще на ринку, бо воно задовольняє усі вимоги, як тренерів, так і гравців, а також має оптимальне співвідношення ціна-якість.

- Які у вас плани на майбутнє?
- Рік для нас почався з перемоги на міжнародному турнірі, а зараз ми йдемо на другому місці у групі 5 чемпіонату Києва 2008 р.н. і його теж хочемо виграти. Так що в планах тільки перемоги, і щоб наші діти швидше дорослішали.

Прес-служба Select Sport Україна